В залежності від гідрогеологічних умов та кількості постійно проживаючих жителів, системи очистки можуть бути у наступних конфігураціях:
Септик та дренажне поле

На першому етапі відбувається первинна механіко - біологічна очистка стоків. У септику здійснюватися осадження грубих зважених часток, внаслідок чого на дні септика утворюється осад. Забруднення органічного типу очищаються завдяки анаеробному бродінню, за рахунок анаеробних бактерій для яких органічні нечистоти є джерелом харчування і підтримки життєдіяльності. Далі вода проходить через спеціальний фільтр, який запобігає проходженню нечистот в дренажну систему. Правильно підібраний септик здатний очистити до 70% нечистот.
- Оглядовий люк
- Вихідний отвір
- Калібрований пропускний клапан.
- Фільтр (корзина)
- Пуцолан (фільтруючий матеріал)
- Деаэратор
- Вхідний Отвір
- Жирова плівка
- Дефлектор
- Органічний осад під дією анаеробного бродіння (за допомогою анаеробних бактерій) і органічно не розчинні речовини
Після первинного очистки освітлена вода через розподільчий колодязь направляється в фільтраційно дренажне поле, де відбувається очищення стоків до 95% і подальша утилізація їх у грунт.
Довжина дренажних труб підбирається з розрахунку 12 м.п. на одного споживача. При піщаному грунті достатньо 8 м.п. на людину.
Переваги системи:
- простота монтажу та експлуатації;
- висока якість, стійкість до агресивного середовища;
- невисока вартість;
- відсутність енергозалежних елементів.
Такий варіант очисних споруд кращий при:
- грунтах з хорошою проникністю (пісок, супісок);
- невеликій кількості мешканців;
- сезонному проживанні
СЕПТИК і біофільтр САД

Очисні споруди в даному варіанті складаються з септика попередньї очистки, септика аеробної доочистки і дренажу.
Роботу автономних очисних споруд можна розділити на два етапи.
На першому етапі стоки звільняються від нерозчинних фракцій.
У септику відбувається відділення більш легких речовин, таких як масла, жири, СПАР і т.п. (флотація), а також, осадження важких речовин на дно септика (седиментація) і утворення осаду. Накопичуються в септику органічні забруднення розкладаються шляхом анаеробного бродіння. Правильно підібраний септик дозволяє видалити до 70% забруднень.
Після первинного очищення освітлена вода прямує в септик аеробної доочистки (біофильтр «САД»).
Зовнiшня конструкцiя біофільтру така ж, як у описаного вище септика. Усерединi САДУ розмiщенi рами з натягнутою на них дрiбноворсистою синтетичною тканиною типу POLITEX, на ворсинках якої розташовуються численнi колонiї аеробних мiкроорганiзмiв. Подача повiтря, необхiдного для життедiяльностi мiкроорганiзмiв, в САД здiйснюеться компресором через дифузори, якi встановленi пiд рамами з тканиною. Біофільтр сконструйовано таким чином, щоб створити максимально сприятливі умови для життєдіяльності аеробних мікроорганізмів, завдяки яким відбувається доочищення стічних вод.

Стічні води, очищені в біофільтрі САД повинні бути відведені в невеликий (2 м.п. на 1-го жителя) дренаж або в дренажний колодязь.
Така технологія забезпечує високу ступінь очищення (до 98%) і може застосовуватися при:
- грунтах зі слабкою проникністю (глина, суглинок);
- високому рівні грунтових вод;
- великій кількості постійно проживають жителів.